Асоціація керованого запилення «BeesAgro» у травні 2021 року провела регіональні веб-конференції «Розвиток керованого бджолозапилення» у восьми регіонах України. Проєкт розвитку ринку керованого бджолозапилення підтримано Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках програми «Підтримка аграрного і сільського розвитку».
В рамках проведених веб-конференцій, спікерами неодноразово було звернено увагу учасників на важливість їх присутності у інформаційному просторі.
Бути «видимим» у інформаційному просторі у сучасному світі це одна із умов отримання прибутку як пасічниками так і фермерами. Провідні компанії докладають значних зусиль та достатні бюджети на рекламу для того аби просувати свою продукцію та послуги на ринку, що доводить важливість популяризації своєї діяльності. Одним, із простих способів (навіть без державної реєстрації пасіки) бути «видимим» для надання/приймання послуг бджолозапилення є використання спеціалізованої платформи: http://beesagro.grand.expert/.
Чому ж бджолярі бояться бути «видимими»?
З однієї сторони пасічник, як і фермер не проти отримати додаткові прибутки від своєї діяльності. Проте існує нічим не підтверджена думка, що реєстрація до чогось зобов’язує чи і того гірше спричинить необхідність платити податки. Оподаткування будь-якої діяльності регламентується в Україні Податковим кодексом України. Відповідно до ст. 165.1.24. Податкового кодексу України доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення господарства не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 (300 000 грн.) розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
Як бачимо Податковий кодекс України не містить прив’язки у звільнені від оподаткування виключно до пасічників та ведення ними господарства. Відповідно для оподаткування пасічників державі необхідно вносити зміни у Податковий кодекс України та оподатковувати не тільки пасічників, а і інших суб’єктів котрі реалізують продукцію вироблену, виготовлену безпосередньо у особистому господарстві. Станом на час написання цієї статті передумов створення проектів Законів про такі наміри органів державної влади немає. Крім цього, слід відмітити, що якби держава мала намір здійснити пошук та оподаткування суб’єктів господарської діяльності то Інтернет-платформи та Інтернет-спільноти є не ефективним способом для цього.
Про відкритість інформації у Реєстрі паспортів пасік
Відповідно до Наказу № 338 від 19.02.2021 року «Про деякі питання у сфері бджільництва» компетентний орган формує та веде Реєстр паспортів пасік. Наповнення Реєстру паспортів пасік розпочато з 19 лютого 2021 року. У відкритому реєстрі (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1X6NbhOXPBEneSjfzDic19koq-RbKPtEGMbedZGoqBb0/edit#gid=1188299624) міститься інформація про: реєстраційний номер пасіки, дані пасічника, номер телефону, адреса місця знаходження пасіки, e-mail, кількість бджолиних сімей.
Відкритість інформації забезпечує безперешкодний доступ та можливість своєчасно інформувати пасічників аграріями про застосування ними ЗЗР у певному регіоні. В той же час, нами було виявлено, що не усі пасічники підчас реєстрації зазначають діючі номери телефонів, а у більшості взагалі відсутні електронні адреси чи вказані невірно. Частина пасічників під час реєстрації зазначила телефони своїх родичів котрі скоріш за все необізнані у необхідних діях та оперативному реагуванні підчас отримання повідомлень про обробку ЗЗР. Такі дії на нашу думку, зумовлені все тим ж міфом про який йшла мова вище.
Станом на сьогодні у Реєстрі паспортів пасік внесено більше ніж 20 000 пасік. Реєстр паспортів пасік не містить інформації про напрямок діяльності, а відповідно орієнтуватися по ньому чи має пасічник намір надавати платні послуги запилення чи ні фермеру неможливо. На нашу думку, у випадку якщо пасічник має намір надавати послуги керованого запилення на платній основі він має ідентифікувати себе для інших зацікавлених у таких послугах. Така ідентифікація пасічника на сьогодні можлива у тому числі через реєстрацію на відповідних спеціалізованих платформах (наприклад, на http://beesagro.grand.expert/). Реєстрація на платформі – це намір або бажання спробувати себе у напрямку бджолозапилення, але ніяк не обов’язок.
Про способи популяризації своєї діяльності
Ще одним із способів пропонування своїх послуг є створення власного бренду. За цього, як пасічнику так і фермеру під час опрацювання назв та логотипів власного господарства слід акцентувати увагу на тих напрямках діяльності у яких вони готові працювати. Популяризація і пропозиція до співпраці може виражатись через рекламу у соціальних мережах, участі у виставках та ярмарках, публікації статей у періодичних виданнях з описом власного досвіду.
В Україні існує значна кількість громадських спілок, що об’єднують фахівців, виробничників за певними напрямами діяльності. Комунікація та участь у таких об’єднаннях також може використовуватись бджолярами і фермерами для пошуку один одного та налагодження співпраці. Пошук відповідних спілок, асоціацій та інших форм громадських об’єднань можна здійснювати у відповідному реєстрі за посиланням: https://rgo.minjust.gov.ua/.
Підсумовуючи слід сказати, що виключно активізація як бджолярів так і фермерів з використанням доступних на сьогодні інструментів комунікації може забезпечити довготривалу співпрацю, і як наслідок, отримання економічних вигоди кожною із сторін. Аналіз стану справ у галузі свідчить, що левова доля її суб’єктів перелаштуватися і усвідомила те, що ми знаходимось в умовах ринкової економіки, а відтак наша спроможність швидко орієнтуватись у ситуації, диверсифікувати джерела доходів, конкурувати між собою є запорукою успіху.
Автор: Леонора Адамчук, експертка BeesAgro, очільниця ГО «Фундація жінок пасічниць».
