Бджільництво є однією з найдавніших галузей економіки, але воно стикається з численними загрозами. Низка технологічних компаній сподіваються допомогти медоносним бджолам.

Ной Вілсон-Річ, головний науковий співробітник американської компанії Best Bees Company, каже, що не може не засмучувати кількість медоносних бджолиних сімей які щороку помирають.

Вчені виявили, що внаслідок розповсюдження смертельного паразитичного кліща, використання пестицидів та зміни клімату з квітня 2019 і до кінця 2020 року у США втрачено 43,7% вуликів. Це була друга за величиною річна цифра відтоді, як почали почали проводити це дослідження у 2010 році.

“Це просто свідчить про те, наскільки несприятлива ситуація зараз склалася”, – каже пан Вілсон-Річ.

Його бостонська компанія встановлює вулики на комерційних і житлових об’єктах – скрізь, від дахів до садів поряд з будинками. Потім її співробітники використовують передову систему програмного забезпечення для моніторингу та дослідження стану всіх бджолиних сімей.

Ці дані передають дослідникам з Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту, щоб допомогти їм краще зрозуміти становище комах.

Компанія Best Bees, якій платять домовласники і підприємства, також збирає і зберігає мед в пляшках.

“Ми з’ясовуємо, як живуть успішні вулики, – розповідає пан Вілсон-Річ. – Нам потрібно зрозуміти, чому у них справи йдуть краще. З цими даними досліджень ми можемо отримати чудові переваги… вони розповідають нам, як насправді живуть бджоли”.

З урахуванням того, що в 2020 році світову медову галузь оцінювали у 9,2 мільярда доларів, розширення технологій для спостереження за бджолами і догляду за ними також є комерційною необхідністю. Особливо в той час, коли через пандемію зусилля світової спільноти зосередилися на вирішенні проблеми забезпечення продовольством.

Чому бджоли настільки важливі?

1,4 млрд робочих місць у сільському господарстві та три чверті світового продовольчого забезпечення – це приблизно 577 млрд доларів на рік – залежать від запилення сільськогосподарських культур. А зі 100 видів сільськогосподарських культур, які годують 90% населення, 70 запилюються одомашненими та дикими бджолами.

Одна з провідних компаній в сфері моніторингу стану медоносних бджіл – це ірландська ApisProtect, яка виробляє бездротові датчики для вуликів, які збирають і передають дані на “інформаційну панель” вебсайту.

“Ми збираємо дані про температуру, вологість, звуки і швидкість бджіл, що вилітають з вулика”, – розповідає виконавча директорка Фіона Едвардс Мерфі.

“Отримуємо ці вихідні дані, а потім використовуємо машинні можливості , щоб перетворити їх в корисну інформацію. Ми повідомляємо пасічнику, наприклад, які вулики ростуть, а які скорочуються, або які вулики живі, а які мертві…”

Ця технологія, додає вона, – відхід від традиційних методів бджільництва, коли бджолярі мають вручну перевіряти вулики. У США, де у деяких з найбільших бджільницьких компаній є понад 90 000 вуликів, це грандіозна робота.

“За комерційної експлуатації тільки близько 20% вуликів вимагають втручання”, – додає пані Едвардс Мерфі. “Проблема в тому, що бджолярі не знають, які саме 20%. Вони буквально виходять і колупають вулик, щоб подивитися, чи варто  його чіпати”.

“Ми дозволяємо їм отримати уявлення про те, що відбувається у всіх їхніх вуликах на великій території ще до того, як вони покинуть свій офіс вранці. Для комерційних бджолярів ми бачимо скорочення витрат на робочу силу на 50%. Це має величезний вплив на бізнес пасічників”, – зазначає пані Едвардс Мерфі.

Ізраїльська фірма Beewise прагне ще більше знизити потребу в людському втручанні.

Вона створила Beehome, велику конструкцію на сонячних батареях у формі скрині, в якій можуть розміститися 24 окремих вулика.

Кожен Beehome може працювати автономно або через додаток на телефоні бджоляра. Ця конструкція постачається з набором камер, датчиків і роботизованих маніпуляторів, які разом виконують дії, які в іншому випадку зажадали б втручання людини. Йдеться про боротьбу зі шкідниками, запобігання утворення рою і збір меду.

Єдині дії, що вимагають втручання людини, – це забезпечення бджолам доступу до джерел їжі та води, а також отримання меду, зібраного машинами.

У звичайному вулику у дерев’яному ящику – від 10 000 до 50 000, а може бути, навіть 100 000 бджіл”, – каже виконавчий директор Beewise Саар Сафра.

“Це багато даних для аналізу, і штучний інтелект робить це за частку секунди. Він може визначити, що відбувається, і застосувати правильні заходи”.

Він додає, що “бджоли відчувають великий тиск середовища сьогодні”, але “комерційні бджолярі дійсно можуть допомогти у вирішенні цих проблем”.

“Ідея полягає в тому, що допомога цим живим істотам важлива в реальному часі,  або відразу  після виникнення проблеми.. Якщо ви будете чекати занадто довго, невелика проблема може перерости у велику, а потім – в зруйновану колонію”.

Ще більш футуристичний проєкт в галузі бджільництва – це схема Hiveopolis, яка вивчає можливість розміщення крихітних роботів всередині вуликів, щоб впливати на поведінку бджіл.

Хоча їхніх фото немає і технологія, як повідомляють, все ще перебуває на ранній стадії, ідея полягає в тому, що роботи будуть намагатися імітувати, як бджоли спілкуються за допомогою рухів. І тому є надія, що роботи зможуть направляти бджіл до кращих джерел нектару.

“Важливо, щоб ми могли сказати бджолам, куди вони мають літати і де збирати (мед. – Ред.), а також, щоб ми могли сказати, звідки зібрали нектар”, – каже Томас Шмікл, дослідник Hiveopolis з Австрії.

“На банці меду з такої колонії могла б бути наклейка із зображенням з Google Maps, що вказує місце збору врожаю. Люди знали б, звідки береться мед – це цікаво для споживачів”, – додає він.

Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian/features-57468699?at_custom2=facebook_page&at_custom4=E4D043BA-CD1E-11EB-8C18-3EFA15F31EAE&at_custom3=BBC+News+Ukraine&at_campaign=64&at_custom1=%5Bpost+type%5D&at_medium=custom7&fbclid=IwAR0ha1W4Vpi8EYZ96CeCFH5D1bWu7GKqfBCAJd