Кубинський мед високо цінується у світі. Чудовий смак, ідеальна чистота – ось головні його переваги. Однак бджолярам які його добувають доводиться ох як не солодко…
Почнемо з того, що весь зібраний мед місцеві пасічники повинні здавати державі. Монопольним правом на закупівлю має фірма Apicuba. При цьому лояльність виробника повинна бути абсолютною: йому заборонено продавати мед комусь ще (включаючи ринок), або тримати вдома багато меду для власного вживання. У цьому випадку відповідні органи можуть конфіскувати пасіку, мед та змусити заплатити непомірний штраф.
В принципі, за кубинськими розкладами Apicuba не погано платить. Близько 40 песо (61 гривня) за кілограм. Так як майже весь кубинський мед йде на експорт, то пасічники навіть мають право частину грошей (приблизно половину заробленої суми) забирати у вигляді MLC-карток. Ці картки можна потім обміняти на дефіцитні товари у валютних магазинах (аналоги радянських “Берізок”).
Apicuba реалізує мед на світовому ринку за ціною 4000 доларів за тонну. Такий навар державних «бариг» (61 грн. за кілограм закупівля – 160 грн. продаж) не може не обурювати місцевих пасічників, але зі зрозумілих причин вони поводяться тихенько.
Трохи більше інформації можна отримати, якщо перейти за посиланням:
