Виготовлена для масового споживання вощина поділяється на три класи: звичайна, «напівмаксимум» та «максимум». Вони відрізняються величиною двогранного кута α (мал. 1) між ромбовидними гранями дна комірки, який дорівнює відповідно 140, 130 і 120 °. Чим менший цей кут, тим глибше осередки. Водночас відомі спроби дати бджолам як вощину гладкі воскові листки (α=180°)
Більшість промислових установок для вироб- ництва вощини в Україні обладнано вальцями під «напівмаксимум». Багато в чому це пояснюється технічними причинами та відсутністю у ДСТУ ви- мог до глибини осередків. Тим часом бджоли в природних умовах відбудовують без вощини стільники з кутом про рівний 120 °.
У зв’язку з цим цікавлять геометричні параметри всіх класів вощини, зокрема кути нахилу граней ϕ і ребер ψ підстав комірок та їх глибина Н.
Ці та інші параметри наведені в таблиці (деякі в безрозмірному вигляді) і показані на мал. 1 (підставою піраміди служить площина, що проходить через великі діагоналі ромбів, з яких складається середостіння). Слід зазначити, що обсяг комірок одного діаметра, відбудованих на всіх типах вощини, включаючи гладку, при однаковій висоті стільників буде одним і тим же.
Для складування меду всі комірки однаково добрі. Однак для бджолиного розплоду краще вощина типу «максимум». Справа в тому, що перші три дні в глибокій комірці личинка буквально купається в маточному молочку, тоді як в комірці з гладким дном воно по ньому розтікається, і ли- чинка зазнає певних труднощів у його споживанні. Можливо, щоб сконцентрувати навколо неї корм, бджоли та відбудовують на гладкій вощині осередки меншого діаметру.
Глибина дна комірки істотно впливає і на подальший розвиток личинки бджоли. Уявімо ряд комірок, у яких кут α змінюється від 180° (пло- ске дно) до 120° (ідеальний осередок) (мал. 2, зліва направо). Личинки на однаковій стадії розвитку зображені у вигляді кулі, яка стосується стінок комірки та граней дна. Верхня лінія умовно показує рівень, до якого зросте личинка в комірці з плоским дном, коли торкнеться бічних стінок. На цій же стадії розвитку торкнуться бічних стінок та личинки в інших комірках. Нижня лінія зображує середостіння.
Відомо, що бджоли годують личинку до певного віку, коли згідно зі своїм розміром вона досягне певної висоти стінок комірки, а потім запечатують її. Малюнок 2 наочно показує, що в глибшій комірці личинка має додатковий простір h для от- римання корму та розвитку, тому бджола в ній ви- росте більшою.
Отримані дані дозволяють зробити висновок, що збільшення маси личинок бджіл, вирощених на експериментальній вощині, можна пояснити збільшенням обсягу комірок не тільки за рахунок зміни їх діаметра, а й за рахунок збільшення глибини
Коментар редакції:
Показники кутів геометрії вальців істотно впливають на перше покоління розплоду, а після виходу першого покоління, основа чарунки має округлене дно. І важливим лишається тільки розмір самої чарунки – за ДСТУ 5,35 мм.
