Ринок меду є одним з найперспективніших секторів у економіці аграрного ринку. Основними джерелами товарного меду є степові та лісостепові райони, які виробляють високоякісну продукцію різного рослинного складу. Український мед експортується до близько 70 країн світу, а виробництво та споживання меду в країні завжди було значним.
Однак, наслідки таких потрясінь, як пандемія та війна в Україні, мали значний вплив на виробничо-збутовий потенціал. За офіційними даними ФАО, динаміка виробництва натурального меду в Україні у 2013-2021 роках виглядає наступним чином.
Виробництво натурального меду коливається, найбільше меду було вироблено у 2015 році – 73 713 т, найменше – 2016р. 59 294 т. До 2021 року виробництво меду становило 69,9 тис. т, або 98,59% від 2010 року. У цілому, минулого року з України за кордон продали близько 51 тис. тон меду.
Ринок меду в Україні має експортну орієнтацію. Основними імпортерами нашої продукції стали країни члени Європейського Союзу. Вони купують 82,5% меду, що свідчить про значний потенціал України. Найактивніше імпортують Польща, Німеччина та Бельгія. На другому місці серед імпортерів українського меду – США (9,7%), третьому – Туреччина (3,7%).
Цікаво, що Сполучені Штати є четвертою країною-експортером меду у світі. Україна традиційно є найбільшим в Європі виробником і постачальником меду. Те, що відбувається в українській бджільницькій галузі, є важливим для міжнародного ринку меду. В Україні 24 області, з яких 16 виробляють найбільше меду. У цих 16 регіонах у 2022 році щонайменше 30% земель не оброблялися під сільськогосподарськими культурами. В основному сіяли пшеницю, ячмінь та овес, з невеликою кількістю соняшнику та ріпаку.
Фермери не мали грошей на купівлю насіння, тому сіяли те, що мали. Оціночний обсяг річного виробництва меду в Україні за різними підрахунками становить 100-110 тис. т. Але реальні цифри меду на сьогоднішній день точно не відомі — кількість значно перевищує вивезену на продаж, і така ситуація склалася через те, що в Україні відсутня обов’язковий статистичний облік у галузі виробництва меду.
Деякі пасіки знаходяться «в тіні» або, простіше кажучи, не зареєстровані. Тому точної інформації про кількість пасік, вуликів та бджолярів в Україні немає, а відсоткове співвідношення варіюється з року в рік. За оцінками експертів українського ринку меду, 20-30% пасік ще офіційно не зареєстровані.
Насправді в бджільництві зайнято близько 400 000 бджолярів, які мають понад 3,7 мільйона бджолосімей (за офіційною статистикою – 2,6 мільйона бджолосімей). Зараз відпускна ціна меду на внутрішньому ринку меду встановлюється виробниками — 70-90 грн/кг за 300 кг/партію. Реалізація продукції бджільництва в роздрібній мережі здійснюється в очікуванні підвищення цін за сприятливої ринкової кон’юнктури.
Основними факторами, що впливають на виробництво та попит на продукцію бджільництва на галузевому рівні, є збільшення кількості бджолосімей на 9,2% у 2016-2019 роках завдяки сприятливим погодним умовам, використання брендінгу для просування широкого асортименту продукції, а також розвиток логістики та електронної комерції меду та продуктів його переробки (що є позитивною тенденцією).
Основними макрофакторами впливу є: розвиток меду та його похідних, логістики та електронної комерції. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в частині збільшило квот и на експорт меду, та стимулювало стрімке зростання споживання на внутрішньому та зовнішньому ринках меду.
Експорт меду з роками стає все більш важливою частиною української економіки. Щорічні поставки продукції українського виробництва на зовнішні ринки зростають, що свідчить про конкурентоспроможність продукту. Необхідно створити власний бренд та інвестувати в його імідж і маркетинг.