Активну роботу із бджолами завершено і у бджоляра вивільнився час та увага до інших але не менш важливих справ. Продаж меду і продукції, аналіз результатів роботи за сезон та стратегічне планування наступного сезону, ремонт вуликів та інше.. 

Війна вплинула на пасічників дуже негативно з багатьох причин: ставши на захист України, бджолярі мусили покинути пасіку під  «чужий догляд»,  суттєво знизилась закупівельна гуртова ціна меду при тотальному здороженні реманенту, обладнання та ліків для бджіл, а також відчутно знизилась купівельна спроможність у постійних клієнтів.

Прийшов час на прийняття важливих стратегічних рішень відносно пасічного господарства та його розвитку чи скорочення, визначити напрямки роботи та розставити пріоритети, порахувати собівартість та «економіку» господарства.

Від початку 2023 року Україна експортувала 48 тис. тон меду, до країн ЄС та США. Про це повідомляє прес-служба міністерства аграрної політики та продовольства. Зазначається, що українські виробники експортували за 9 місяців 2023-го – 41 тисяч тон меду. Експерти прогнозують збільшення експорту нашого меду на 5 – 10% відносно 2022 року. За підсумками 2022 року Україна посіла 2 місце серед держав-експортерів меду, які не є членами Євросоюзу, до країн ЄС. “Згідно з Eurostat та графіком асоціації F.E.E.D.M. (European Federation of Honey Packers and Distributors), імпорт меду в країни ЄС із країн, які не є членами ЄС, у 2022 становив 40%. При цьому – імпорт меду з України в країни ЄС в 2022 році становив 24%, посідаючи 2 місце серед країн-експортерів”, – йдеться в повідомленні. 

Зниження закупівельної ціни з 60-65 грн/кг у 2022 році до 40-45 грн/кг у 2023 поставило українське бджільництво на межу виживання і перед кожним бджолярем постало питання – бути чи не бути?

Як отримати доступ до світових ринків меду та отримати гідну ціну за свій продукт?  Нам треба створити дієву та прозору систему взаємодії між бджолярами, заготівельниками, переробниками та експортерами, для того, щоб можна було довести усьому світу, що ми маємо та дотримуємо світові стандарти якості і безпечності харчового продукту під назвою натуральний мед.

Щоб ця система запрацювала, в першу чергу, потрібно погодити дії пасічників,  переробників та експортерів, для того щоб якість продукції не викликала підозр та нарікань. Було б дуже непогано якби експортери, так само зацікавились життям пересічних пасічників, їхніми проблемами і долучились із допомогою у їх вирішенні..

Як нам підняти ціну українського меду до світового рівня? – відповідь на це питання проста і складна одночасно. Професійний маркетинг для українського меду як національного продукту України, такого як борщ або сало. Це робота для професіоналів за суцільної підтримки пасічної спільноти, переробників та експортерів із чітким виконанням «правил гри» всіма учасниками процесу. Робота над покращенням якості, дизайну пакування, безпечності продукту, розвитком медової та кормової бази для бджіл, екологічними аспектами та багато іншого.

Покращення матеріальної бази, зниження собівартості продукції та збільшення продуктивності праці – умови для подолання кризи. Планування та визначення собівартості своєї продукції  – один із інструментів успішної діяльності.  Можна вести облік із початку календарного року, з 1-го січня.  Ви можете обрати будь-яку дату для початку сезону. Наприклад, у Європі сільськогосподарський рік починається з 1-го жовтня і ця дата цілком припустима для північних регіонів України де зимівля бджіл починається саме у вересні із першими нічними холодами. Незалежно від обраної дати початку і закінчення сезону, важливо, щоб бджоляр фіксував всі витрати, зроблені на бджільництво в цей період. Я пропоную завершувати пасічницький рік у жовтні і розпочинати із 1-го листопада.

Якщо ви не контролюєте процеси – це означає, що Ви ними не керуєте! Для прийняття успішних управлінських рішень потрібно мати точні похідні дані та «бачити» чітко мету та результат своєї роботи. Якщо щось незрозуміло – зима найкращий час для навчання!

Разом до Перемоги!