З метою профілактики можливих осінніх зльотів бджіл можна запропонувати такі заходи:

1. Як тільки буде встановлено, що взяток припинився, незалежно від погодних умов, але не пізніше ніж через 2-3 дні, треба починати підживлення сімей теплим цукровим сиропом 1:1 у кількості, що дорівнює щоденному споживанню корму сім’єю. Якщо сім’я знаходиться на терезах, то ввечері після повернення всіх бджіл треба дати стільки сиропу, щоб вага вулика стала дорівнює вазі вулика в цей же час у попередній день. Якщо пасіці відсутні ваги, то дозу сиропу можна встановлювати з розрахунку 1/10 ваги бджіл у цій сім’ї. Наприклад, якщо вага сім’ї бджіл становить 5,0 кг (20 рамок 435х300 мм), то доза сиропу дорівнюватиме 500 г.

До необхідності підживлення бджіл у критичні періоди активного сезону бджолярі дійшли давно. Ось що писав «Російський бджолярський листок» №4 за 1917 рік: «Підгодівля потрібна лише тоді, коли в полі взяток зовсім відсутній, тому що тоді бджоли не можуть виділяти потрібного для розплоду молочка, а головне – масами гинуть у полі, знемагаючи в марному пошуку меду».

Звертаю увагу на те, що підживлення бджіл треба проводити цукровим сиропом, але не медовою ситою. Це пов’язано з тим, що при переробці цукрового сиропу (сахарози), що імітує надходження квіткового нектару, бджоли виділятимуть віск, матка кластиме яйця, і сім’я перебуватиме в активному працездатному стані. При підживленні медової ситої бджоли лише задовольнятимуть свою потребу в їжі, але активність сім’ї відновлюватися не буде.

У цукровий сироп рекомендується додавати пилок із розрахунку 1,0-1,5 г пилку на 1 літр сиропу. Пилок додають сироп після того, як він охолоне до температури 30-35⁰С. Для кращого розчинення пилку в сиропі необхідну дозу пилку треба в процесі приготування замочити в невеликій кількості теплої води, а потім влити сироп і добре розмішати.

Мені можуть заперечити: а як бути з потраплянням цукру в мед? Не потрапить ця доза прожиткового мінімуму корму в мед, оскільки вона буде використана в основному на їжу та на виховання розплоду. Добре відомо, що більшість порід бджіл складає принесений нектар (у нашому випадку сироп) поряд із розплодом та використовують його на виховання розплоду. А в медові магазини бджоли складають лише надлишки нектару, якщо його надходить у вулик більше, ніж потрібно на поточні потреби сім’ї. Доза сиропу, що рекомендується, якраз і розрахована, виходячи з цих міркувань.

За наявності в цей час пилку в природі або перги у вуликах годування бджіл цукровим сиропом призводить до різкого збільшення вмісту білка в їх тілі на 6%, а за відсутності пилку або перги вміст білка зменшується на 4% (М.В. Жеребкін, 1963) , А. Малаю (1979). Отже, якщо процес годування буде організований правильно, то, крім користі, він нічого не принесе.

2. Якщо цього року закінчення взятка припаде на липень – початок серпня, то пропоную діяти так:

а) відкачати мед, якщо раніше був товарний хабар;

б) прибрати всі зайві рамки з вулика;

в) обов’язково обробити від кліща! Для цього, незалежно від наявності розплоду, поставити в гніздо смужки варотома, апісана, байваролу тощо (не забути їх прибрати через 25-30 діб);

г) почати загодовування бджіл у зиму цукровим сиропом 1,5: 1 дозами 0,7 -1,0 літр через день з додаванням відповідної кількості пилку.

Підживлення сиропом проводити з такого розрахунку, щоб на початок вересня у сім’ях було не менше 20-25 кг меду. З цього меду 18-20 кг мають залишитися у вулику у жовтні (на зимівлю). Решта мед піде на споживання його бджолами до жовтня. Зовнішні умови у цей час можуть змінюватись. Не виключено, що у серпні чи навіть на початку вересня піде пізній підтримуючий взяток. З цих причин хід підживлення треба контролювати і при необхідності її припинити. Якщо ж взяток не настане, то для розрахунку кінцевої ваги заготовленого цукрового меду треба мати на увазі:

*1 кг цукрового меду бджоли зроблять з 1 кг цукру (а не 1 літра сиропу!);

* У процесі переробки бджоли споживають на свої потреби 20-25% сиропу.

Попереднє збирання гнізда в зиму краще провести наприкінці серпня. Остаточно проконтролювати складання гнізда в другій половині жовтня, одночасно з цим визначивши кількість меду, що залишається на зимівлю.

Для тих бджолярів, які люблять нові технології, можу запропонувати спробувати на кількох сильних сім’ях скандинавську технологію підготовки сімей до зимівлі (див. «Український пасічник», 2005, №9). Суть цієї технології полягає в тому, що після останнього відкачування меду наприкінці серпня – на початку вересня бджіл сильної родини садять на рамки з вощиною і сім’ю інтенсивно годують цукровим сиропом. Рамки з розплодом таких сімей використовують для посилення слабких сімей. Зрозуміло, що кількість згодованого сиропу в експериментальних сім’ях має бути таким, щоб з нього можна було приготувати необхідну для нормальної зимівлі кількість меду з урахуванням того, що сім’я ще до початку зимівлі повинна харчуватися. Для цього треба буде згодувати 25-27 літрів сиропу 1:1,5, що готується звичайним чином. До нього можна додати пилок (1-1,5 г на 1 л сиропу). У такі сім’ї бажано поставити електропідігрівачі на 5 Вт, а у кого є апаратура електропідігріву з терморегулятором, їх треба встановити на температуру 20-23⁰С. Електропідігрів треба буде відключити не пізніше кінця вересня, щоб матка припинила класти яйця. На мій погляд, такі сім’ї треба неодмінно обробити від кліща (краще смужками апісана, байварола і т.і.) відразу після пересадки на вощину.

Посаджені на вощину сім’ї інтенсивно починають будувати стільники, а матка – класти яйця. В експерименті, описаному в журналі, сім’ї з підігрівом повністю відбудували по 10 рамок та запечатали мед. Матка максимально червила на 4-х рамках. Сім’ї без підігріву повністю відбудували по 8 рамок, а крайні стільники – наполовину. Матка червила на 2-х рамках. Зимівля пройшла успішно, було мало підмору. Весною ці сім’ї розвивалися так само, як і всі інші.

Що дає застосування скандинавського методу? Насамперед, посадка сім’ї на чисту вощину є потужним засобом профілактики та лікування хвороб сім’ї (особливо – хвороб розплоду). Друге. Приготовлений із цукрового сиропу мед не міститиме у своєму складі паді та пестицидів. До того ж кількість неперетравлюваних залишків такого меду в 3 рази менша, ніж у квіткового меду (0,5% проти 1,5% відповідно). Третє. Наступний сезон сім’я розпочне у гнізді з нових стільників, що, звичайно ж, є позитивним моментом.

3. Упродовж сезону дуже бажано поміняти маток на молодих. Краще цю процедуру провести у другій половині літа.

4. Не допускати попадання у вулик старих чорних стільників.

Ті стільники, які наприкінці сезону стали темними, видалити з вулика відразу після відкачування меду.

5. Протягом сезону проводити немедикаментозні заходи щодо стримування кліща. Найпростіший спосіб – закладання в гніздо різних ароматичних рослин (своєрідності «ароматерапія»). Для цих цілей підходять полин, пижма, календула, стебла помідора, чабрець, м’ята та інші рослини, що виділяють ароматичні фітонциди.

Можна також скористатися концентрованими настойками або ароматичними маслами, які продаються в аптеках (м’ятна настоянка, ялицеве, евкаліптова олія та ін.). Вводити ці речовини у вулик можна так: на невеликий шматочок м’якої ДВП накапати масло або настоянку в кількості 10-15 крапель і помістити ДВП у центр гнізда на верхні бруски рамок. Періодично (у міру втрати запаху) ДВП просочується новою дозою олії чи настойки. Через 2-3 тижні змінити запах на новий, щоб знову збільшити ефект.

Способом «ароматерапії» неможливо повністю позбавити сім’ю від кліща, але стримувати його розвиток цей захід, безумовно, буде. Зменшення закліщеності сімей сприятиме поліпшенню їхнього загального стану.

У зв’язку з цим хочу зауважити, що в будь-якій обстановці і завжди треба проводити заходи щодо зміцнення імунітету бджіл як універсального способу запобігання будь-яким захворюванням бджіл. А взагалі, на мій погляд, найуніверсальніше «лікування» – це утримання на пасіці лише сильних сімей, які протягом сезону перебувають у активному та працездатному стані.

Закінчуючи виклад матеріалу по суті розглянутої проблеми, хочу помітити, що все сказане вище повною мірою може відноситися не тільки до осіннього зльоту бджіл, але і до послаблень бджіл, що важко пояснити, в ході зимівлі. Тобто якщо під час весняної ревізії бджоляр раптом виявить слабкі сім’ї там, де, за його припущенням, мали бути сильними (при нормальній зимівлі), то витоки цього ослаблення, швидше за все, викликані тими причинами, про які ми говорили вище.