рамки после откачки меда
Технології

Осушення рамок. Не все так просто

Після того, як медові стільники пропущені через медогонку, їх на якийсь час повертають у сім’ю для процедури, яку прийнято називати осушенням. Суть її полягає в тому, що бджоли забирають із вже практично порожніх осередків залишки меду і починають роботу з відновлення сотів після пошкоджень, які бджоляр завдає їм, розпечатуючи, а потім обертаючи в медогонці.

Майже вся література з бджільництва однозначно свідчить, що осушення рамок – процедура обов’язкова. Аргументи такі. Після відкачування в осередках стільника залишаються залишки меду. Під час зберігання цей мед може поглинути з повітря вологу і, як наслідок, закиснути, стільник покриється різнобарвною пліснявою, буде виділяти неприємний запах, словом, – буде абсолютно не привабливе видовище. Не може бути мови про його весняне повернення в гніздо. Стільник доведеться або відправляти на перетоплення, або мити, дезінфікувати. Можлива й інша неприємність: ці залишки меду закристалізуються. Теж погано, адже навесні бджолам додасться робота з розчинення цих кристалів. Або ж, ставши центром кристалізації, вони сприятимуть швидкому загущенню меду в осередках.

Як осушувати стільники?  Теоретично все просто і зрозуміло. Вони розміщуються за діафрагмою (лежак) або у верхньому корпусі (магазинній надставці) вулика. При цьому на гніздовий корпус кладуть холстик, відгорнувши один або два кути для проходу бджіл. Корпус нічим не вкривають, не утеплюють. Роблять це ввечері, і вже через добу бджоли повинні впоратися зі своєю роботою. Після цього сухі та підправлені рамки забираються на зберігання. Справді, все просто і нічого не віщує складнощів.

Що ж, буває і так, проте на зорі свого заняття бджільництвом я зіткнувся з проблемами. Часто бджоли навідріз відмовлялися забирати залишки меду з рамок, що осушуються. Мало того, бувало таке, що негідниці при цьому щільно обсиджували корпус і агресивно зустрічали бджоляра, який вирішив поцікавитися, як іде процес. Що й зрозуміло, адже дія це відбувається зазвичай у безвзятковий період. А траплявся і прямо протилежний теорії процес: свіжий нектар бджоли складали саме в корпус, що осушується! Траплялося це тоді, коли у природі відкривався невеликий взяток.

Довелося думати, як би обдурити недолугих бджіл. Експерименти зі збільшенням і зменшенням проходу для бджіл, а також збільшенням відстані між рамками закінчилися безрезультатно. Подумалося, може, вся річ у тому, що повертаю рамки до їхніх рідних родин. Пробував ставити в чужі, та ж картина – не беруть… Зауважив, що бджоли з більшим бажанням забирають залишки меду з тих осередків, які були пошкоджені перед відкачуванням під час зняття воскової печатки, і, навпаки, у цілих осередках запаси були недоторканими та поповнювалась нектаром в першу чергу. Тому спробував виделкою легенько руйнувати цілі комірки з наприском – результат був, але незначний. Спробував корпус із залишками меду ставити не вгору гніздового корпусу, а під низ. Результат знову-таки був – «чистили» рамки краще, але процес виявився трудомісткий, плюс при вилученні цього корпусу в ньому завжди було повно бджіл, яких доводилося позбуватися озброївшись щіткою, а робити це – справжній стрес не тільки для бджіл, але і для бджоляра.

Якось осяяла ідея: давати рамки на обсушування не у вертикальному положенні, а в горизонтальному! Однак якщо результат і був, то нівелювався незручністю роботи: рамки доводилося поштучно акуратно складати, стежачи, щоб вони не стикалися і для бджіл був прохід, потім починати зворотний процес, до того ж у корпус поміщалося менше рамок, ніж зазвичай.

Ви повинні увійти, щоб прочитати решту цієї статті. Будь ласка, увійдіть або оформіть передплату на електронний варіант газети.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *