як отримати якісний мед
Продукти бджільництва

Як отримувати якісний мед

На перший погляд все виглядає просто: бджола приносить нектар, який всередині вулика переробляється в мед. Але насправді, щоб отримати мед, який відповідає всім вимогам якості та безпеки комахи мають виконати чималу низку послідовних дій.

Вважається, що збираючи мед, бджола літає на відстань від 1,5 до 3 кілометрів. Хоча,  і наука та практика це вже підтверджують, бджоли, як розвідниці, так і збиральниці, можуть літати на відстань понад 7 кілометрів. В той же час при таких тривалих польотах, бджола приносить до вулика лише десяту частину зібраного нектару, бо вона витрачає дуже багато енергії.

Чому я звертаю на це увагу? Нерідко пасічник, виїжджаючи на конкретні поля розраховує, що бджола збиратиме мед саме з цієї ділянки і у нього буде якісний монофлорний мед. Мел вважається монофлорним, якщо він щонайменше на 30 відсотків зібраний з однієї медоносної культури. І з локальної ділянки, де ростуть такі активні медоноси, як липа чи акація, бджола може зібрати монофлорний мед.

Але на жаль бджоли за певних умов, особливо на початку сезону медозбору, можуть літати на великі відстані і, що небезпечно, потрапляти на оброблені хімікатами поля, склади чи стихійні звалища хімічних речовин. І, як не дивно, нерідко ці небезпечні речовини якимось чином приваблюють бджіл. Комахи їх споживають, а потім заносять до вулика.

Таким чином, на відстані 5-7 кілометрів навколо пасіки мають бути угіддя, які дозволять бджолам збирати лише чистий нектар.

Сьогодні на полях все частіше можна зустріти генно- модифіковані сільськогосподарські культури, такі, як рапс та соя. Іх пилок на нектар можуть також потрапити до товарного меду. В той же пасічники мають знати, що законодавчо, як в Європі, так і на світовому ринку, не допускається наявність в медові пилку з генно модифікованих рослин. Така продукція бракується та знищується.

Бджоли в процесі своєї життєдіяльності споживають величезну кількість води. Нерідко пасічники не ставлять поїлок для бджіл, розраховуючи на те, що поруч є річка, або ставок, де бджоли самі роздобудуть собі воду. Це велика помилка, яка обертається хворобами бджіл та засміченням меду шкідливими речовинами. Адже до водойми можуть потрапляти викиди з хімічних підприємств, пестициди з полів. І, як наслідок,  з водою, яку п’ють бджоли, на пасіку можуть потрапити мікрочастинки, шкідливі не лише для комах, а й для людини. 

І це лише невелика частина того, що має враховувати пасічник, який прагне отримати якісний та корисний мед.

У світі існує таке поняття як належна бджільницька практика. Це збірка технологічних підходів, зоотехнічних, ветеринарно-санітарних та гігієнічних правил. Саме вони й формують алгоритм дій пасічника, який дозволяє виготовляти якісний, а, головне, безпечний продукт. 

Автор: Євген РУДЕНКО, доктор ветеринарних наук.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *