Продукти бджільництва

ПАСІЧНИК, ПЕРШ ЗА ВСЕ – МЕДОВИЙ ПРОПОВІДНИК ТА СВІДОК БЛАГОДАТІ БДЖОЛИНОЇ

В основі професії бджоляра – популярність і цінність продуктів, що отримуються в співдружності з бджолою. Приємно усвідомлювати, що твоя робота необхідна людям, що вони гідно оцінюють важливість меду, пилку, прополісу і готові платити за це високу ціну. Ми зацікавлені, щоб споживачі знали і не забували про харчову унікальність продуктів бджільництва та їх цінність для здоров’я.

З одного боку мед – популярний продукт, його знають усі, цінують багато хто, адже «розкручуватися» він став ще з біблійних часів. З іншого боку, його споживання у світі залишає бажати кращого. Думаю, що головна причина – велика конкуренція з іншою солодкою продукцією. На жаль, переваги бджолопродукції недостатньо пропагуються. Напевно, тому, що немає такої товарної марки як «Мед», і ця всесвітньо відома марка не має господаря, у вигляді якогось акціонерного товариства. Думаю, що тоді  у гонитві за надприбутками і в рекламу вкладалося б більше…

У тому, що про медопродукцію розповідається мало, півбіди. Біда, коли про мед, бджіл і пасічників вигадують шкідливі небилиці, які шкодять іміджу нашої продукції та відштовхують споживачів. Такі інформаційні атаки часто з’являються і завдають великої шкоди.

Згадаймо, як зовсім недавно ЗМІ раптом дружно підхопили відверте марення про нібито позамежну наявність у меді отрути оксиметилфурфуролу. Потрібен був час, щоб ця відверта нісенітниця пішла з порядку денного (хоча осад залишився), а особисто від мене знадобилися певні зусилля, щоб повернути частину постійних покупців, що легко піддавались навіюванням, переконавши їх, що в банці варення цієї «отрути» більше, ніж у бочці меду. А то вони вже почали всі свої болячки приписувати згубному впливу меду.

А розмови про те, що мед це просто банальна суміш фруктози та глюкози, і що користі від нього немає ніякої (тільки шкода через високу калорійність, що веде до ожиріння) виникають постійно.

Впевнений, що такі атаки відбуваються не через підступи конкурентів, виробників, наприклад, шоколадних кремів. А через закони жанру засобів масової інформації, які для високого рейтингу чи особистого бажання окремих журналістів видати щось, про що говоритимуть із придихом, на кшталт «треба ж!» або «хто міг би подумати!» готові ліпити всяку нісенітницю. «Банальна правда – ніщо, яскрава правдоподібність – все!» – ось головний принцип роботи таких людей.

Але це ще не все. Негативні атаки на мед іноді виходять зовсім з несподіваного боку. Наприклад, для мене стало несподіванкою, що проти меду войовничо налаштована частина католицьких священиків та проповідників. Далі хочу переказати типову статтю на цю тему, яка була опублікована на одному популярному католицькому сайті Великобранії (https://www.indcatholicnews.com/news/).

«Бджоли займають тепле місце в наших серцях. Біблія містить багато згадок про бджіл (очевидно, 66) і католики мають кілька святих покровителів бджіл і бджільництва, наприклад, Святий Варфоломій, Святий Валентин, Свята Абігейл і Святий Амвросій. Святому Іоанну Златоусту належать слова: «Бджола шанується більше за інших тварин не тому, що вона працює, а тому, що вона працює для інших». Бджоли символізують багато чеснот християнства, у тому числі цнотливість, працьовитість, силу, мудрість і наполегливість.

Сьогодні, говорячи про проблеми бджіл, ми чомусь маємо на увазі лише медоносну бджолу. Але з 1900 року лише Великобританія втратила 13 інших видів бджіл, а ще 35 вважаються такими, що знаходяться під загрозою зникнення. Не краща ситуація і в інших країнах.

Вчений-еколог професор Джефф Оллертон каже, що було б помилкою намагатися звернути назад скорочення кількості диких запилювачів шляхом виключно заохочення розвитку медоносних бджіл. «Якщо медоносні бджоли стануть центром уваги таких стратегій (і фінансування), то через плутанину в умах громадськості, політиків, бізнесменів, засобів масової інформації та інших впливових органів дикі запилювачі програють».

Дикі бджоли вимирають із страшною швидкістю. Домашні медоносні бджоли сприяють цьому, оскільки поширюють хвороби та конкурують із ними за природні ресурси.

Наша залежність від одомашнених медоносних бджіл лякає. Якщо вони вимруть, наприклад від будь-якої хвороби, то у нас виникнуть серйозні проблеми, тому що інші види бджіл вже не впораються із завданнями запилення, оскільки їх залишилося дуже мало.

Медоносні бджоли схожі на худобу, а не на дику природу. Їх одомашнюють, селекціонують та гібридизують виключно під медозбірні цілі. Мед видобувається і продається, щоб заробити гроші, а не допомогти бджолам запилювати рослини.

Люди часто нехтують життям бджоли як особини, що себе не усвідомлює. Але у бджіл є нервова система, що функціонує, яка дозволяє їм відчувати страждання і задоволення.

Мед – непотрібна їжа, і його можна замінити продуктами рослинного походження. Крім того, будь-які лікарські властивості, які він може мати, можуть бути замінені лікарськими травами. Всесвітній фонд дикої природи рекомендує вживати менше меду або взагалі відмовитися від нього – це найкращий спосіб допомогти диким популяціям бджіл».

А ось приклад ще одного неприйняття бджільництва та мотиву відмовитися від бджолопродукції. На цей раз від вегетаріанців. Здавалося б, причому тут вони, адже бджіл ніхто не вбиває з метою вжити їх у їжу. До того ж мед (пилок, прополіс), переважно рослинний продукт. А ні. «Радикальні» вегетаріанці – вегани вважають, що продукцію нашу одержано шляхом варварської експлуатації цих тварин.

«Бджолярі на догоду високим урожаям часто вбивають маток, тільки через те, що вона сповільнила відкладання яєць. Примушують бджіл інтенсивно працювати, перевозячи від поля до поля, потім забирають мед, а комах на подяку за самовіддану працю часто просто вбивають, бо так економічно виправдано. Пасічники грубо втручаються в життя бджолиного сімейства, знущаються з них, порушуючи природний уклад їхнього життя. Наприклад, всіляко перешкоджають процесу роїння, що є основним природним інстинктом. Хіба це не знущання з живих істот!? Головний ворог цих комах – людина. Саме від її невмілих, корисливих та недалекоглядних дій гине маса бджіл. Тому, купуючи бджолопродукцію, ми тим самим сприяємо такому варварському відношенню до тварин (людина у своїй жадібності до наживи не вміє інакше). А відмовляючись від меду, рятуємо неймовірну кількість життів».

На їхню думку, це зробити не складно, особливо зараз, коли технології дозволяють робити штучні меди, які практично неможливо відрізнити від справжніх, до того ж така насолода дешевша.

Впевнений, що на кожний аргумент противників вживання меду, ерудованому бджоляру є що відповісти. Наприклад, причина того, що скорочується популяція «диких» бджіл є глобальне зменшення кормової бази, та проблеми з екологією, і до цього, ані пасічники, ані бджоли не мають ніякого відношення. Навпаки, таких послідовних захисників довкілля як бджолярі, ще пошукати! Експлуатація бджіл… Я назвав би це співпрацею, турботою, завдяки якій бджоли виживають і діляться надлишками меду, які бджоляр забирає як винагороду. Саме завдячуючи бджолярам, кількість медоносних бджіл на планеті зростає, а  без такої опіки цих комах майже не залишиться на землі, з катастрофічними наслідками для всього людства – така собі експлуатація…

У середньому кожен мешканець Землі вживає приблизно 230 грам меду на рік! Менше склянки! Це дуже мало… З цим, до речі, і пов’язана низька ціна на мед. Звісно, що винуваті в цьому не жадібні до гучного хайпу журналісти, не деякі релігійні проповідники та навіть не войовничі вегани, але в низьких цифрах споживання нашого продукту є частка і їх помилкових суджень.

Що робити бджолярам? Я гадаю вихід один – не мовчати. Розповідати людям про користь бджолопродукції ми повинні ніяк не менше, ніж  займатись улюбленою справою. Тільки так з часом можна відчути суттєву віддачу. Говорити намагайтеся грамотно, цікаво, і чим на більшу аудиторію ви це будити робити, тим краще. Ну, а що стосується громадян, які некомпетентні, і намагаються публічно висвітлювати свої хибні думки (в Інтернеті таких завжди ох як багато) не проходьте повз. Обов’язково як мінімум залиште коментар, поясніть, наведіть факти, спробуйте переконати. Чим більше людей почує щось цікаве, корисне та правдиве про бджіл та мед, тим краще.

Анатолій ГУРМАН, редактор газети «Пасіка від А до Я»: https://pasika.news/, телеграм-канал автора: https://t.me/pasikadenzadnem Обов’язково завітайте. Там цікаво та корисно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.