У США люди з середнім рівнем доходу віддають перевагу проживанню в заміських будинках. І серед таких мешканців стало модно тримати на присадибній ділянці бджолині сім’ї. Громадянам подобається усвідомлювати, що тим самим вони покращують екологію планети. Крім того, бджолиний вулик є садовим декором, який не тільки виконує роль прикраси. Споглядаючи за льотом бджіл до льотка, вдихаючи медовий аромат, можна дуже приємно провести час, це і відпочинок і релаксація і медитація. Попит породжує пропозиції.

Наприклад, пасічник Брайн Фредеріксен з міста Уотертаун, що у штаті Міннесота, пропонує всім охочим свої послуги із заселення вулика бджолами. Надалі у його завдання входить догляд за ними і, для бажаючих, цікаві розповіді про біологію цих дивовижних комах. Огляди сімей супроводжуються наочною демонстрацією як виглядають медові рамки, розплід, бджоли на стільниках та інші мешканці вулика. В огляді можуть брати участь усі бажаючі, у тому числі й діти, оскільки пасічник спеціально підбирає найспокійнішу породу бджіл, яку, за словами Брайна, «можна навіть гладити». Пасічник закликає своїх клієнтів садити на ділянці якнайбільше медоносних рослин. Перетворюючи місто на квітучий сад, вони допомагають комахам вижити в цей складний для них період. Крім того, багата медоносна база регіону дозволяє власникам вулика поласувати власним медом та скористатися іншими бджоло-продуктами.

«Якось з однієї сім’ї, розташованої в багатому на дикі медоноси передмісті, мені вдалося за сезон видобути 120 фунтів (54 кг) чудового меду. Господарі були дуже задоволені таким бонусом» – розповідає Фредеріксен.

Послуга пасічника коштує 1200 доларів за сезон. Незважаючи на високу ціну, кількість сімей, які обслуговує підприємець, обчислюється десятками. Крім того, за бажанням замовника та за додаткову плату, він може навчити господаря опікуватися бджолами самостійно. «Дуже багато моїх клієнтів з часом стали хорошими бджолярами-аматорами» – розповів Брайн.