В Австралії триває боротьба з кліщем варроа, що проник у країну. Червона карантинна зона розширюється. Обмеження та контроль посилюються. Вже знищено мільйони бджіл та сотні сімей. Водночас влада та вчені країни впевнені, що їм вдасться впоратися з цією кризою і зберегти материк як зону, вільну від кліща.

Але в цей же час Австралійські дослідники сподіваються розробити перший у світі пестицид, безпечний для медоносних бджіл, але смертельний для кліща варроа. Дослідницький проект університету Сіднея реалізується вже рік, але може пройти два-три роки, перш ніж він буде готовий до комерціалізації. Цей дослідницький проект вартістю 1,2 мільйона доларів очолює професор Джоел Маккей.

Ідея полягає в тому, щоб паралізувати роботу важливого гормону в тілі кліща.

«Екдизон – це гормон, який контролює більшість аспектів розвитку, фізіологічної поведінки та розмноження всіх комах (наприклад, продукування яєць та адаптацію до умов проживання). Він діє, взаємодіючи зі специфічним білком комахи, який називається рецептором екдизону», – розповів професор Маккей.

Дослідники сподіваються створити молекули, які після потрапляння в тіло кліща почнуть перешкоджати взаємодії між гормоном та його рецептором. Порушення цих зв’язків призведе до того, що організм стане нежиттєздатним.

Створити такі індивідуально видові руйнівні молекули непросто. Тому що, екдизон і білок-рецептор, властиві кожному виду комах, і вони дуже схожі на гормони та білки інших видів. Тому, руйнуючи гормональні зв’язки кліща, дуже важко не зруйнувати їх і у бджоли. Важко, але цілком реально, – упевнені вчені, над чим зараз активно працюють.

Такі молекули (пестициди) будуть спрямовані виключно на варроа, не завдаючи шкоди іншим комахам навіть близьким за видом. І вже зовсім вони безпечні для людини, риб та птахів.

Якщо такий препарат з’явиться, буде ефективним, дешевим і безпечним- це стане величезним проривом у справі боротьби з цим небезпечним паразитом. А професор Маккей буде мати право чекати на подяку по баночці меду від кожного бджоляра планети, і Нобелівську премію від наукової спільноти світу.

Анатолій ГУРМАН, телеграм-канал автора https://t.me/pasikadenzadnem