Румунія в лідерах із втрат бджолосімей серед країн ЄС. Так, із зимівлі 2020-2021 років не вийшли 32,5% сімей. Причиною такого високого відходу частіше називається кліщ варроа. Проте бджолярі цієї країни впевнені, що головна причина у використанні неонікотиноїдів.
Костянтин Добреску, віце-президент Romapis (румунська федерація асоціацій бджолярів), сказав, що коли бджолярі залишають місце стоянки пасіки, вся земля навколо місця, де стояли вулики, заслана килимом з мертвих бджіл. Найбільше дістається комахам на ріпаку та соняшнику.
Бджоляр Крістіан Транчіов’яну сказав, що щороку його вулики поринають в моторошну тишу після закінчення сезону. «Років п’ять тому бджолині сім’ї на соняшнику ослабли настільки, що в кожній родині їх можна було зачерпнути долонею однієї руки. Цього року знову очікуємо на катастрофу. Ми вже звикаємо до цього і щороку відкладаємо частину зароблених грошей на відновлення пасіки. Цікаво, що сказали б власники ферми великої рогатої худоби, якби щороку втрачали одну з трьох корів…», – говорить Крістіан.
Ситуація немислима для країни – члена Європейського Союзу. Ще в 2013 році було доведено, що неонікотиноїди смертельні не тільки для комах-шкідників, а й для корисних комах-запилювачів, зокрема і бджіл. Дослідження показали, що пестициди цього класу пошкоджують нервову систему бджіл, викликають параліч і смерть. Навіть незначні дози небезпечні, оскільки порушують здатність комах до польоту та навігації. П’ять років знадобилося бджолярам та громадськості, щоб переконати владу заборонити ці пестициди, інакше наслідки будуть катастрофічні і, нарешті, у 2018 ЄС прийняв постанову про заборону неонікотиноїдів.
Здавалося б, історія зі щасливим кінцем, розум переміг і можна зітхнути спокійно. Але в законі про заборону неонікотиноїдів залишили одну лазівку. Там написано, що зі шкідниками необхідно боротися альтернативними засобами, але якщо це неможливо, то як крайній засіб, можна використовувати пестициди цього класу.
Слід зазначити, що неонікотиноїди справді ефективні, зручні у застосуванні і фермери їх дуже полюбляють. Тому завжди готові доводити, що «альтернативні засоби» не працюють, а отже, настав час «крайніх заходів».
Цим горезвісним «крайнім заходом для порятунку врожаю» користуються не лише румунські аграрії. Грішать цим і фермери інших країн. Наприклад, у трудівників полів Франції та Данії вони теж наступають досить часто. Але вони користуються неонікотиноїдами, в основному, на цукрових буряках, тобто на не запилюваних бджолами рослинах. Румунські ж фермери, мало того, що вважаються лідерами щодо винятків у Європі, так ще й використовують такі пестициди на ріпаку та соняшнику. Це вигідно не лише жменьці впливових виробників сільськогосподарських культур, а й владі країни, бо зміцнює позиції Румунії як основного виробника цих культур у ЄС.
Бджолярі Румунії активно звинувачують аграріїв у «безвідповідальності». Але на всі їхні скарги до Міністерства сільського господарства, у дозвільні та контролюючі органи, отримують стандартну відповідь: «альтернативи немає, а отже, це надзвичайна ситуація». Критики не згодні з цим, доводять, що вона є і деякі передові господарства це чудово доводять на практиці. Але підкреслюють при цьому, що коли мова заходить про великі обороти та надприбутки великих агрохолдингів, домогтися законності важко. Тобто прямо натякають на корупцію у владі.
Єдине, чим «допоміг» уряд, то це зобов’язав фермерів маркувати поля, оброблені неонікотиноїдами. Але, по-перше, ця вимога часто не виконується (як зазвичай без наслідків), а по-друге, в умовах масовості явища, це не приносить полегшення.
Цю ненормальну ситуацію міг би виправити Євросоюз. Але бджолярі впевнені, що Брюссель просто заплющує очі на зловживання з цією юридичною «супер-лазівкою».
Три неурядові організації ЄС та Romapis назвали Румунію «чемпіоном ЄС» щодо неонікотиноїдних відступів і закликали Євросоюз припинити «навмисну бездіяльність». Але час іде і жодних значних дій з боку Євросоюзу так ніхто й не спостерігає.
Ноа Саймон, науковий директор неурядової організації ЄС BeeLife, сказала, що єдина причина, через яку Румунії сходять з рук «дуже явні» порушення, полягала в тому, що влада ЄС ухилялася від своїх обов’язків. «Комісія не турбує себе перевірками, чи справді існує надзвичайна ситуація», – сказала вона. У той же час, спеціальний орган у ЄС, який покликаний відстежувати доцільність та законність застосування неонікотиноїдів, визнає «серйозність проблеми», висловлює серйозне занепокоєння, а свою бездіяльність пояснює нестачею персоналу та ресурсів.
Нещодавно в ЄС прийнято рішення до 2030 року на 50% скоротити застосування пестицидів. А до 2050 – повністю відмовитись від них. (Прочитати можна: https://pasika.news/u-yes-planuyetsya-zaborona-na-zastosuvannya-pestyczydiv/) Такі грандіозні плани викликають серед бджолярів Румунії та інших країн єврозони великий скептицизм. Адже Євросоюз не в змозі забезпечити дотримання навіть найпростіших та давно прийнятих заборон.
Анатолій ГУРМАН
