Мало та дорого – через холодну весну травневий мед в цьому році з’явиться на два тижні пізніше, в червні. Але перший мед, ріпаковий, бджоли вже припасли.

– Мед з ріпаку в травні бджоли вже назбирали, але пасічники його ще не відкачували – потрібен час, щоб він дійшов до потрібної вологості, – розповідає голова Харківської обласної спілки пасічників Денис Солдатов. – Качати його будуть на початку червня. Цей мед швидко кристалізується, тому що там багато глюкози, але він дуже якісний та корисний. Легкий, не нудотний, зі своїм специфічним ароматом і присмаком.

Ріпаковий мед – білого кольору, без кристалів і нагадує крем. Він довго не зберігається, тому що його, як правило, поспішають викачати, і у нього може бути трохи підвищена вологість. І, якщо його залишити в теплому місці, він може «задуматися» – не пропасти, а так, трохи подбродити. Так що після покупки його краще вживати відразу. Травневий ріпаковий мед цінний тим, що не викликає алергії. 

– На ріпак не буває алергії, тому людям, у яких є алергічні прояви, ріпаковий мед дуже і дуже підходить, – каже фахівець. 

Потім у продажу з’явиться мед, зібраний бджолами з квітучих фруктових садів. 

– Це завжди гарний жовтий мед, дуже смачний, дуже ароматний. Він довго не кристалізується – може рік простояти в рідкому вигляді. Але його буде дуже мало, – попереджає Денис Солдатов. – Його і так щороку дуже мало, а тут ще погода підвела. В основному бджоли повністю з’їдають його самі, в цей час вони якраз розвиваються.
І якщо прихід нектару з ріпаку в рази вище, ніж споживання бджолиною сім’єю, то з фруктових дерев нектару виходить трохи, і бджоли встигають вжити його самі. А тому пасічникам такого меду дістається набагато менше. Але скоро зацвіте акація, і в червні у харків’ян з’явиться можливість від душі насолодитися акацієвим медом.
– Погода зараз якраз класна, – зауважує Денис Солдатов. – Відкачування акації йде з 12-15 червня. 

Акацієвий – це вже товарний мед, і його буде набагато більше. Якщо травневий – тільки лизнути, то акацієвого можна вже бідончик набрати. За словами Дениса Солдатова, і травневий, і акацієвий мед завжди коштують дорого. 

– Найдешевший із перших медів – ріпаковий. Він, швидше за все, буде коштувати 80-90 гривень за кілограм – до сотні. В крайньому випадку, 150 гривень за літрову банку – це максимум. Перший мед з квітучих садів – вдвічі дорожче ріпакового. Акацієвий – в тій же ціновій категорії, що і травневий, – розповідає Солдатов. – В середньому народ продає перший мед від 200 до 300 гривень за літрову банку. 

Ну а поки доведеться задовольнятися торішнім медом, який, до речі, можна абсолютно без шкоди для продукту перетворити в рідкий.

 – Поміщаєте скляну баночку меду в мікрохвильовку, включаєте на максимальний нагрів на 30 секунд. Дістали, помішали ложечкою – не крутиться. Поставили ще на 30 секунд. Дістали, помішали ложечкою. Якщо він вже став більш рідким – залишили на півгодини. Потім знову в мікрохвильовку на 30 секунд. Помішали – мед розходиться до рідкого стану, що не нагріваючись. Виходить просто ідеальний мед. Який би твердий ви не купили, таким чином завжди можете перетворити його в рідкий – для млинців, наприклад. Мікрохвилі структуру меду не псують – вони впливають на молекули води, і це абсолютно безпечно для корисних якостей продукту, – запевняє бджоляр.

У зв’язку з цим виникає ризик нарватися на розтоплений торішній мед за ціною травневого.

– Така ймовірність є, – погоджується Денис Солдатов. – Визначити підробку на око і на смак часом буває дуже складно. Але якщо мед просто підігрівали, а не розтоплювали так, як я вам розповів, напевно він буде мати запах і присмак карамелі, відрізнятися різким ароматом, а на поверхні обов’язково буде біла піна. Зібрати її повністю просто неможливо. Для цього потрібно мати ціле виробництво – з відра так не розіллєш.

Крім того, недобросовісні продавці можуть підсунути цукровий мед під виглядом натурального.

– В Європі всього три або чотири лабораторії, які здатні відрізнити цукровий мед від натурального. Що вже говорити про недосвіченого покупця? Адже якщо бджіл годувати замість нектару цукром, це теж буде мед. Але користі від нього ніякої – в цукровому меді немає корисних мікроелементів, ферментів і так далі. Це зовсім інший продукт, – попереджає Денис Солдатов. – Можна запідозрити підробку за смаком – цукровий мед не володіє характерним смаком і ароматом. Хоча я зустрічав такі фальсифіковані зразки, які проста людина в житті не розпізнала би.
Крім того, натуральний мед можуть розбавляти сиропом – глюкозно-фруктозною сумішшю, так званим штучним медом.
– Деякі таким способом заробляють, тому що різниця в ціні між натуральним медом і такою ось підробкою як мінімум в два, а то і в три рази, – каже пасічник.

За словами Дениса Солдатова, проблема з підробкою меду в світі стоїть дуже гостро. Сьогодні фальсифікатори беруть на озброєння сучасні технології. Китайці, наприклад, навчилися звільняти мед від пилку, отримуючи продукт, який неможливо ідентифікувати.

– Справа в тому, що пилок – це як відбитки пальців, як ДНК. За пилком можна визначити сорт меду, країну і регіон, де він зібраний. Так ось, китайці навчилися отримувати пилок з меду, пропускаючи його через найтонші фільтри. Потім купують, скажімо, італійський пилок, додають в мед і продають його як італійський, – розповідає Денис Солдатов. – Але в Україні «махінатори» до такого ще не доросли і напевно, років 10-20 ще не доростуть. Загальні рекомендації: купуйте мед, який припав до смаку. І беріть тільки у перевірених пасічників, а не де-небудь на дорозі – там ризик обману дуже великий.

Заручившись підтримкою кафедри харчових технологій Київського національного університету біоресурсів і природокористування України, Харківська обласна спілка пасічників готує методичку, яка навчить покупців розбиратися в меді: вибирати, розпізнавати фальсифікат, правильно зберігати.

– Книжка вже в роботі. Тижнів зо два-три, і вона буде закінчена. Ми збираємося відкривати в Харкові змішані – онлайн і оффлайн – курси для всіх, кому цікаво навчитися розрізняти мед на смак, – розповідає Денис Солдатов. – Уже більше двох років збираються зразки меду з усього світу і досліджується різними фахівцями – дегустаторами, технологами та ін. Ми націлені на широку аудиторію – не тільки на пасічників, а й на всіх, хто любить мед. 

Джерело: https://vecherniy.kharkov.ua/news/183756/