Бджільництво Франції останніми роками стикається з низкою
серйозних труднощів. Набір гальмуючих факторів на шляху його
розвитку, а також і для збільшення виробництва меду традиційний – це
поширення хвороб та паразитів бджіл, отруєння бджіл пестицидами,
високі втрати бджіл під час зимівлі, скорочення медоносної бази, зміна
клімату тощо. З 2004 року у цьому списку фігурує ще одна причина:
поширення у Франції небезпечного для бджіл хижака – шершня Vespa
velutina, завезеного з Азії.
За останню чверть століття середньорічне виробництво меду у Франції
скоротилося в середньому в 2 рази (1994 року було вироблено 35 тис.
тонн меду), і відповідно зріс імпорт меду. Висока собівартість
французького меду перешкоджає нарощуванню його експорту.
2020 виявився для французького бджільництва найвдалішим з кінця
минулого століття. Виробництво меду порівняно з відносно
благополучним 2019 роком зросло до 31,8 тис. тонн (+47%), кількість
бджолосімей склала 1,37 млн (+12%), чисельність бджолярів – 71 тис.
(+14%), а продуктивність середньої бджолиної родини – 23,2 кг меду
(+30%).
Цьому прогресу, насамперед, сприяла хороша погода
протягом усього бджолярського сезону. Вважається також, що ряд
обмежень, які вводилися в рамках боротьби з епідемією коронавірусу
та сприяли скороченню промислових транспортних та інших викидів,
також позитивно позначилися на самопочутті та продуктивності бджіл і
на якості вироблених ними продуктів.
Якщо 2020 був для бджільництва Франції роком рекордів, то 2021 –
періодом антирекордів. Через виключно несприятливі погодні умови
виробництво меду виявилося найнижчим за чверть століття і, за
оцінкою Національної спілки французького бджільництва – UNAF,
становило лише 7-9 тис. тонн. Через пізні весняні заморозки та затяжні
літні дощі врожай акацієвого меду був «нульовим» на всій території
Франції.
Мінімальним виявився врожай падевого меду. «Посередніми»
були збори меду з вересу, каштану, лаванди, розмарину, чебрецю та
інших традиційних медоносів. «Стерпними» були лише врожаї
ріпакового та соняшникового меду. Невеликою втіхою для бджолярів
була лише низька активність азіатського шершня. Як і бджоли, він
постраждав від несприятливих погодних умов.
У липні 2021 року керівництво UNAF інформувало владу країни про
тяжке становище, що склалося в бджільництві, і висловило прохання
про допомогу бджолярам. За словами президента UNAF Крістіана
Понса, на початок жовтня низка відомств уже відгукнулася на це
звернення.
Автор: Пономарьов А.
