Що б Ви хотіли коротко розповісти про себе

Народився в селі Пересічне, Харківської обл.. Навчався в Харкові в   СШ   №60, потім закінчив Харківський авіаційний інститут, відслужив в радянській армії, після чого деякий час працював на кафедрі в ХАІ. Але з 90-го року за покликом серця вирішив себе присвятити бджільництву. З середини 90-х почав займатися професійно маткарством.

В ті самі часи вперше познайомився з бджолами Української степової породи. Закохався в цю породу за її охайність, виняткову працьовитість, стійкість до захворювань, та добру зимівлю. З тих часів весь час працюю тільки з цією бджолою. Починали ми з батьком з сімох бжолородин, через деякий час до справи приєдналася моя дружина. Зараз наше господарство налічує біля 870 бджолосімей. 

Пасіка складається із трьох частин:

• перша – це селекційна, на якій ведеться племінна робота, вона налічує 200 бджолосімей;

• друга – це матковивідна, на ній знаходять- ся бджолосім’ї племінного ядра, а також сім’ї – виховательки і помічниці. Ця пасіка налічує 400-420 бджолородин.

• третя – це базова пасіка, яка використовується виключно для заселення ну- клеусного    парку.    Нараховує до 450 бджолиних сімей. З неї ми заселяємо на весні – 2500 маткомісць

Окрім цього у нас є свій столярній цех, лабораторія ШЗ, а також декілька гектар землі, на якій ми вирощуємо різні медодайні культури, щоб підтримати наших улюблениць в безвзятковий період.

Як Ви прийшли в бджільництво?

Любов і цікавість до бджіл мені прищепив мій батько Ратмир Андрійович. Він був для мене і вчителем, і наставником, і другом. Ми все завжди робили разом. Від нього я перейняв його досвід і знання. Разом з ним ми відпрацювали промислову технологію вирощування бджоломаток і селекційну роботу з бджолосім’ями.

Які події останніх років були для Вас значущими?

Напевно це створення спілки матководів – селекціонерів Української степової породи бджіл, а також опанування і організація контрольованого спаровування на острові на Дніпрі.

Що більше за все цінуєте в людях?

Чесність, порядність, працелюбність, акуратність, відповідальність, відданість справі.

Ваша головна риса характеру?

Доброзичливість. Всіляко уникати конфліктних ситуацій.

Яких якостей характеру Ви б хотіли позбутися?

Приймаю себе таким, який я є. Ніколи не замислювався над цим питанням.

Які людські слабкості для Вас є неприйнятними?

Брехливість, жадібність, безвідповідальність, невдячність.

Які людські слабкості вважаєте найбільш достойними прощення?

Людині всі її слабкості можна пробачити, якщо вона щиро визнає їх і виявляє бажання змінитися.

Ваш улюблений афоризм, або девіз?

Цінуйте час, він спливає швидко. Робіть добрі справи зараз і не зважайте на те, що результати цих справ ви можете не побачити. Нехай вас втішає думка про те, що нащадки будуть користуватися плодами вашої праці.

Яким даром Ви б хотіли володіти? Мати абсолютний слух і грати на скрипці.

Чи любите Ви свята? А хто їх не любить?

Що Вас більше за все втомлює?

Більш за все мене втомлює робота, яка не до душі.

Ваше ставлення до числа «13»? Просто як до числа.

Заняття, яким Ви найбільше хотіли б займатися?

Подорожувати.

Чого Вам не вистачає до повного щастя? Онуків.

Чи були в житті люди, які стали для вас взірцем?

В різні періоди життя були різні кумири. Але з часом я зрозумів, що абсолютних взірців не існує. В чомусь хочеться бути схожим на одну людину, в чомусь на іншу. Але завжди для мене був незаперечним авторитетом мій батько Ратмир Андрійович і ще його рідний брат – мій дядько Лев Андрійович.

Хто Ваші найбільш улюблені літературні чи кіно герої?

В кожному романі є свій улюблений герой. Напевно, доктор Ліндей у оповіданні «Кінець казки» Дж. Лондона.

Ваше ставлення до гумору?

Дуже позитивне, але якщо гумор не вульгарний.

Як Ви характеризуєте сучасний стан бджільництва в Україні?

Складний. У пасічників багато проблем:

• низькі ціни на мед;

• неконтрольоване засмічення простору України генетичним інше природним матеріалом, яке наносять непоправну шкоду всьому бджільництву країни. Ставить під загрозу саме існування автохтонних бджіл України;

• збіднення різноманіття кормової бази бджільництва;

• масова хімізація сільського господарства, використання шкідливих пестицидів як для бджіл, так і для навколишнього середовища;

• зниження культури споживання продуктів бджільництва українцями.

Ваші прогнози щодо розвитку бджільництва в Україні.

Рано чи пізно (але краще раніше) пасічникам прийдеться шукати відповіді на вищезгадані проблеми. Якщо рішення будуть знайдені, то все буде добре. Наші українські бджоли будуть найкращи- ми, наші українськи меди будить цінуватися і доро- го продаватися у сьому світі, наші пасічники будуть мудрими, а їх родини заможними.

Яке питання від нас Ви ще хотіли почути і яку б відповідь на нього дали?

Мене як пасічника-матковода і селекціонера турбують питання збереження наших українських аборигенних бджіл? Вважаю, що потрібно вивчити досвід інших країн, яким вдалося знайти спосіб збереження своїх порід бджіл. Можливо взяти на озброєння їх досвід.

Що б Ви хотіли сказати нашим читачам?

Глибоко переконаний, що українському пасічнику треба працювати зі своєю українською бджолою. Від того, що в нашу країну завозяться інші породи, пасічник отримує короткочасний ефект, а в подальшому за рахунок масової метизації нас чекають зниження життєстійкості бджолиних родин, зниження їх продуктивності, та інші негативні наслідки. Це в кінцевому підсумку призведе до значного підвищення собівартості отриманих продуктів бджільництва, та зниженню ефективності пасічницького господарювання.

Наостанок хочу побажати всім   нам   перемоги, миру і відновлення територіальної цілісності України.